Ольга Покатаєва. ВОЛОНТЕРСТВО У ЦЕРКВІ, ЯК ВИКОНАННЯ БОЖИХ ЗАПОВІДЕЙ

Відповідно до законодавства, під волонтерською діяльністю слід розуміти – добровільну, соціально спрямовану, неприбуткову діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги.Волонтерська діяльність – є формою благодійної діяльності (ст. 1 Закону [1]).

Законодавство не містить визначення неприбуткової діяльності, але сама назва виду діяльності свідчить, що така діяльність не передбачає отримання прибутку. 

Волонтер – це людина, яка добровільно надає безоплатну допомогу людям, які потребують особливої підтримки та соціального захисту, або державі, некомерційній чи громадській організації. Таким чином, волонтерами стають не з фінансових міркувань, а заради добровільної допомоги іншим та набуття безцінного життєвого досвіду [2]. Тобто, на регулярній основі волонтер надає допомогу усім її потребуючим, даруючи свій час, навички, ресурси. Інакше кажучи, роблячи служіння людям. 

Серед основних причин, через які люди стають волонтерами, можна виділити: 

– бажання творити добро; 

  • бажання знайти застосування своїм талантам, силам та здібностям; 
  • можливість отримати неоціненний досвід, який може стати в нагоді у повсякденному житті [2]. 

Якщо ми досліджуємо Святе Письмо, то “творити добро” – це насамперед наказ Бога.

Так у Другому посланні до Коринтян 9:6 сказано: „.. хто сіє скупо, той скупо й пожне; а хто сіє щедро, той щедро й пожне”. Аналізуючи це місце писання можна зробити висновки, що „сіяти”, можливо, не лише фінанси, а й свій час, свої знання та навички, те, що могло б допомогти іншій людині покращити її духовний чи фізичний стан.

У Першому посланні до Тимофія 6:17-19 Апостол Павло дає настанову: „Багатих у теперішньому віці умовляй…. щоб вони благодійничали, багатіли на добрі справи, були щедрі та товариські, збираючи собі скарб, добрий –  основу для майбутнього, щоб досягти вічного життя”. Апостол Павло звертає увагу на важливість здійснення добрих справ для досягнення вічного життя. І цими добрими справами може бути не тільки надання фінансової допомоги, а й безоплатна здача у найм житла; виділення продуктів харчування, одягу, взуття; безкоштовне проведення курсів з підвищення кваліфікації, вивчення іноземних мов; допомога у проведенні ремонтних робіт, тощо.

При цьому апостол Павло акцентує увагу на важливості бути товариськими. Рекомендації Павла знаходять своє відображення і в Посланні до Євреїв 13:16 „Не забувайте також про доброчинність і комунікабельність, бо такі жертви до вподоби Богові”. І тут Павло товариськість називає своєрідною жертвою. Адже товариськість передбачає приділяти свій вільний час іншій людині, спілкуватися, навіть з тими людьми, до яких, можливо, немає симпатії (але прояв нашої уваги до таких людей насамперед – є свідченням того, що ми дотримуємося заповідей Божих і виявляємо любов до ближнього).

У Марка 12:31-32 Ісус дає заповідь: „…полюби свого ближнього, як самого себе. І любіть Його всім серцем і всім розумом, і всією душею, і всім розумінням. І любіть ближнього, як самого себе, – є найбільше з усіх цілопалень та жертв”. Тут, у Писанні підкреслено, що любити ближнього – це і є найбільша жертва.

Причому в Луки 6:27-28 Ісус дає наказ любити не лише наших близьких, друзів, а й ворогів. „ … Любіть ворогів ваших, благодійте тим, хто ненавидить вас, благословляйте тих, що проклинають вас, і моліться за тих, що вас ображають”.

Наш прояв такої безумовної любові до ближнього, і є свідченням того, що ми пізнали Ісуса, та Він перебуває в нас, що підтверджується місцем з Писання 1 Івана 2:3-5: „А що ми пізнали Його, дізнаємося з того, що дотримуємося Його заповіді. Хто говорить: „я пізнав Його”, але заповідей Його не дотримується, той брехун і немає в ньому істини; а хто дотримується слова Його, у тому істинно Божа любов здійснилася”.

Ісус говорить у Посланні від Івана 14:15,21, що якщо ми любимо Його, то обов’язково будемо дотримуватися Його заповідей.

Потреба у спілкуванні – одна з базових потреб людини. Люди, як соціальні елементи, прагнуть розділити свої думки, почуття і емоції з іншими людьми. Крім того, якісна комунікація з іншими людьми допомагає підтримувати ментальне здоров’я і вирішувати поточні завдання, вдаючись до допомоги членів соціальної спільноти [3]. Саме тому, так важливо таким важливим є спілкування, бути доброзичливим та комунікабельним.

Особливо волонтерська діяльність стала актуальною з моменту проведення бойових дій на території України, коли багато людей було позбавлено звичного їм способу життя, змінивши місце проживання; або, взагалі, залишившись без даху над головою.

Про волонтерство у вигляді надання житла нужденним йдеться у Посланні до Римлян 12:13: „беріть уділ у потребах святих, будьте гостинні до чужинців”. У сучасному перекладі сказано: „Допомагайте людям Божим у їхніх потребах; будьте гостинні”. Про гостинність говориться і в 1 Петра 4:9: „Будьте гостинні один до одного без нехоті”.

У 1 Петра 4:10 сказано: „Служіть один одному, кожен тим даром, який одержав, як добрі домобудівники різної благодаті Божої”. Це є настанова реалізовувати свої таланти, допомагаючи тим, хто потребує. У нинішніх умовах, коли цільовою групою є внутрішньо-переміщені особи, волонтер може надавати допомогу у напрямі:

– розвитку творчого потенціалу, проводячи майстер-класи з питань організації власного бізнесу, якщо людина має бажання зайнятися підприємницькою діяльністю;

– лекції на певні тематики, що становлять інтерес підопічних груп людей, наприклад, в області психології травмуючих ситуацій, кризової психології, психології емоцій, соціальної психології, тощо (якщо йдеться про волонтерство в Церкві, то це можуть бути лекції з акцентом на Біблійні цінності), що сприятиме соціалізації на новій території;

– проводити он-лайн заняття з вивчення іноземних мов, декоритавно-ужиткового мистецтва (що дозволить розширити свій кругозір і відволіктися від травматичної ситуації).

Слід згадати притчу про таланти (Матвія 25:14-30), у якій пан закликав своїх рабів і дав одному з них п’ять талантів, другому два, іншому один, кожному за його силою. Той, хто отримав п’ять талантів, пішов, вжив їх у справу і придбав інші п’ять талантів; так само і той, хто отримав два таланти, придбав інші два; А той, хто здобув один талант, пішов і закопав його в землю, і сховав срібло свого пана. Після повернення пан оцінив вчинки перших двох рабів, сказавши: „… добре, добрий і вірний раб! У малому ти був вірним, над багатьом тебе поставлю; увійди в радість твого пана”. Але щодо останнього раба він забрав у гніві його талант і дав тому, хто вже мав десять талантів, а негідного раба наказав покарати.

Реалізація наших талантів, також, є Божою заповіддю в служінні людям. Якщо віруючий активно використовує свої таланти для досягнення душ, то ці таланти будуть примножені, про що говорить Матвій 25:29. Волонтерство в Церкві допомагає реалізовувати свої таланти у служінні іншим, тим самим допомагаючи їм наблизитись до Царства Божого.

Література:

  1. Про волонтерську діяльність: Закон від 19 квітня 2011 року 
    № 3236-VI / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3236-17#Text
  2. Не грошима єдиними… URL: https://ioanivcenter.com/news/69-ne-groshimayedinimi.html?utm_source=google&utm_medium=cpc&utm_campaign=inweb_SER_Statti_Ukraine&utm_content=581834279666&utm_term=%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D1%86%D0%B5&gclid=Cj0KCQiA1ZGcBhCoARIsAGQ0kkqXZgLFv1E8lKmAdhFPmOPKhwdPZWZgYSqY38xWBf6KR2eqOOHMSXcaAgH4EALw_wcB
  3. Інколи мені хочеться поговорити по душах, але будь-який такий розмова сприймається, як ниття. URL:  https://mozilla-team.org.ua/inkoli-meni-xochetsya-pogovoriti-po-dushax-ale-bud-yakij-takij-rozmova-sprijmayetsya-yak-nittya/
  4. Библия синодальный перевод: https://allbible.info/bible/sinodal/ge/19/